Отримано 30.06.2024, Доопрацьовано 13.06.2024, Прийнято 15.11.2024
В статті представлено результати досліджень, щодо оцінювання ділової активності і професійної орієнтації персоналу суб’єктів господарювання. Обгрунтовано, що в умовах сучасного господарювання пред’являють високі вимоги до обліку соціально-психологічних чинників, що чинять вплив на інтелектуальну активність. В зв’язку з цим у рамках загальної стратегії управління інтелектуальним капіталом і на підставі інформації бази знань про інтелектуальний потенціал співробітників, менеджерам необхідно формувати потенційні додаткові інтелектуальні продукти та сервіси, які можуть бути корисними при переорієнтації професійної діяльності персоналу та оцінці ділової активності. Доведено, що інтелектуальний капітал – основа забезпечення конкурентних переваг сучасних підприємств. Ці переваги визначаються достатністю інтелектуального потенціалу співробітників і ефективним управлінням, що створює умови для розкриття особистісних професійних і колективних навичок. Акцентовано увагу на те, що наразі традиційне відношення між працівниками і адміністративним управлінням підприємств є кризовими в короткостроковому періоді. Розробка нових стратегій, кадрової політики і підходів до управління персоналом вимагає часу, економічного перевантаження і врахування впливу війни. Для вирішення цієї проблеми авторами запропоновано модель визначення організаційної та економічної доцільності залучення інтелектуального потенціалу на основі аутсорсингу. Запропоновані авторами концептуальні основи управління розвитком персоналу можуть слугувати інструментами внутрішнього управління відтворенням інтелектуального капіталу підприємств
бізнес; ділова активність; інноваційний потенціал; управління; персонал; підбір персоналу; професійна орієнтація; перекваліфікація
[1] Harkavenko, S.S. (2002). Marketing. Kyiv: Libra.
[2] Zhygalkevych, Z., Vorzhakova, Y., Koleshnya, Y., & Dergachova, A. (2022). Influence of the digital economy on the innovative development of enterprises. In 2022 IEEE 3rd international conference on system analysis and intelligent computing (SAIC 2022). Kyiv: IEEE. doi: 10.1109/SAIC57818.2022.9922974.
[3] Tulchynska, S., Popelo, O., Marhasova, V., Nusinova, O., & Zhygalkevych, Z. (2021). Monitoring of the ecological condition of regional economic systems in the context of sustainable development. Journal of Environmental Management and Tourism, 12(5), 1220-1228. doi: 10.14505//jemt.v12.5(53).06.
[4] Kotler, P. (1984). Marketing essentials. New Jersey: Prentice Hall.
[5] Prymak, T.O. (2009). Marketing communication strategies: A comprehensive approach to their classification. In Formation of a market economy: Collection of scientific works. Special issue. Marketing: Theory and practice (pp. 548-559). Kyiv: KNEU.
[6] Raievnieva, E.V., & Tonieva, E.V. (2004). A model for the effective distribution of advertising budgets. Marketing in Ukraine, 3, 24-26.
[7] Rossiter, J.R., & Percy, L. (1980). Attitude change through visual imagery in advertising. Journal of Advertising, 9(2), 10-16. doi: 10.1080/00913367.1980.10673313.
[8] Yermoshenko, M.M., & Hanushchak-Iefimenko, L.M. (2010). Mechanism for developing the innovative potential of cluster-associated enterprises. Kyiv: National Academy of Management.
[9] Danko, Y., & Nifatova, O. (2022). Agro-sphere determinants of green branding: Eco-consumption, loyalty, and price premium. Humanities and Social Sciences Communications, 9, article number 77. doi: 10.1057/s41599-022-01077-9.
[10] Ganushchak-Efimenko, L., Shcherbak, V., Nifatova, O., Kolodiziev, O., & Rębilas, R. (2019). Methodological framework for integrated business structures branding development in Ukraine. Innovative Marketing, 15(2), 14-29. doi: 10.21511/im.15(2).2019.02.