Отримано 09.06.2024, Доопрацьовано 10.10.2024, Прийнято 15.11.2024
У статті обгрунтовано результати досліджень, щодо методології та методів оцінки ефективності управління державно-приватного партнерства та їх застосування в умовах повоєнного відновлення економіки та сучасних реалій ситуаційного менеджменту. Обгрунтовано, що ефективністю вважається порівняння результатів господарської діяльності з витратами, що понесені на його отримання людськими, матеріальними, природними, основними фондами та врахування сучасних реалій ситуаційного менеджменту. Проаналізовано ефективність управління державно-приватного партнерства як відношення загальних результатів управлінської діяльності; визначення об’єкта управління, розробки та затвердження управлінських рішень, досягнення цілей, реалізації можливостей організації при оптимальному використанні ресурсів кооперації влади та суб’єктів господарювання і з врахуванням сучасних умов до витрат, пов’язаних з отриманням результатів і утриманням управлінського апарату. За результатами вивчення підходів до оцінки ефективності управління підприємством в умовах державно-приватного партнерства було встановлено, що таких підходів існує багато, вони відрізняються об'єктами оцінки (система управління, апарат управління). Основні причини різноманітності підходів полягають у наступному: по-перше, підходи формуються для різних умов використання; по-друге, зміни, що відбуваються в економіці держави, постійно висувають нові вимоги до цих підходів; по-третє, в умовах інтеграційних процесів існуючі підходи перестають бути актуальними. Ці підходи не дозволяють розглядати ефективність як комплексну характеристику управління, оскільки вони не враховують вплив факторів з боку функціональних підсистем
ефективність управління; управлінські процеси; державно-приватне партнерство; організаційне забезпечення; методи управління; оцінка ефективності
[1] Baldzhy, M.D., & Boiko, O.S. (2015). The essence of modernization in the context of the modern economic category. Scientific Bulletin of Kherson State University. Economic Sciences Series, 11(1), 64-67.
[2] Kiv, A., Semerikov, S., Soloviev, V., Kibalnyk, L., Danylchuk, H., & Matviychuk, A. (2019). Experimental economics and machine learning for prediction of emergent economy dynamics. In Proceedings of the selected papers of the 8th international conference on monitoring, modeling & management of emergent economy (M3E2 2019). Odessa, Ukraine.
[3] Shylepnytskyi, P.I. (2011). Public-private partnership: Theory and practice. Lviv: Institute of Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.
[4] Makukha, S.M. (2022). Public-private partnership: Problems and prospects for Ukraine. Bulletin of Socioeconomic Research: Collection of Scientific Works, 1-2, 9-23.
[5] Dutko, N.H. (2020). Public-private partnership: Development prospects. Investments: Practice and Experience, 4, 109-114. doi: 10.32702/2306-6814.2020.4.109.
[6] Yashchenko, N.L. (2018). The concept and characteristics of public-private partnership. The Rule of Law, 32, 119-128. doi: 10.18524/2411-2054.2018.32.149577.
[7] Mihai, N.B. (2020). Models of public-private partnership in the management of territorial logistics infrastructure. Economy and Society, 45. doi: 10.32782/2524-0072/2022-45-48.
[8] Hanushchak-Yefimenko, L.M. (2014). Innovative development of entrepreneurship in Ukraine: Strategic guidelines. Kyiv: National Academy of Management.
[9] Komarnytska, H.O. (2019). Principles of activating public-private partnership in the context of the development of investment and innovation activities. Intellect XXI, 4, 78-82.
[10] Hill, C.W.L., & Jones, G.R. (2004). Strategic management theory: An integrated approach (6th ed.). New York: Houghton Mifflin Company.
[11] Nifatova, O.M. (2017). Branding in the system of integrated business structures: Theory, methodology, practice. Vinnytsia: TOV "Nilan–LTD".