Отримано 20.05.2024, Доопрацьовано 27.09.2024, Прийнято 15.11.2024
У статті розглянуто розвиток стартапів, які впроваджують екологічні рішення у різні галузі господарства. Визначено, що у сучасному світі екологічні виклики стають дедалі гострішими, що змушує міжнародну спільноту переглядати підходи до економічного розвитку. Вичерпання природних ресурсів, зміни клімату, забруднення навколишнього середовища, а також економічна нестабільність спонукають країни до впровадження нових моделей господарювання, орієнтованих на сталий розвиток. У відповідь на ці виклики сформувалася концепція «зеленої» економіки, яка базується на принципах екологічної ефективності, соціальної справедливості та технологічних інновацій. Обґрунтовано, що завдяки своїй динамічності, технологічному потенціалу та інноваційному підходу, стартапи сприяють зменшенню екологічного сліду виробництва, покращенню ефективності використання ресурсів та впровадженню альтернативних джерел енергії. Розглянуто основні перевагами стартапів у сфері «зеленої» економіки, зокрема такі як: швидке впровадження технологій – нові підприємства мають можливість тестувати та впроваджувати інновації без значних бюрократичних обмежень; використання новітніх технологій – штучний інтелект, Інтернет речей (IoT), блокчейн та Big Data сприяють оптимізації виробничих процесів та зменшенню впливу на довкілля; гнучкість та адаптивність – стартапи можуть швидко змінювати свої бізнес-моделі відповідно до потреб ринку та екологічних викликів; приваблення «зелених» інвестицій – глобальний ринок дедалі більше орієнтується на екологічно відповідальні проєкти, що сприяє залученню капіталу у стартапи, що працюють у сфері екотехнологій. Доведено, що розвиток «зелених» стартапів неможливий без ефективних маркетингових стратегій, які допомагають залучати клієнтів, вибудовувати довіру та просувати екологічно відповідальні продукти та послуги. Встановлено, що Україна має значний потенціал для розвитку «зеленої» економіки, але її впровадження потребує комплексного підходу
стартап; зелена економіка; розвиток; маркетинг; стратегія
[1] Kvach, Ya., Firsova, K., & Borisov, O. (2015). Green economy: Opportunities for Ukraine. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V.O. Sukhomlynsky. Economic Sciences, 6, 52-56.
[2] Kofanov, O.Ye. (2018). Comprehensive marketing strategies of startup projects and building mathematical models for predicting their success in the market of scientific and technical products. Scientific Notes of the University “KROK”. Series: Economics, 3, 143-150.
[3] Orlovska, Yu.V., Chala, V.S., & Hlushchenko, A.V. (2023). EU policy on green economy and innovations. Dnipro: PDABA.
[4] Sak, T.V. (2023). Startup marketing: Features, digital tools, and promotion channels. Marketing and Digital Technologies, 7(1), 107-119. doi: 10.15276/mdt.7.1.2023.8
[5] Fuks, K.V. (2023). Features of startup marketing throughout its lifecycle. Eastern Europe: Economics, Business, and Management, 2, 47-52. doi: 10.32782/easterneurope.39-8.
[6] Khaustov, M.M. (2023). Startups: Creation and scaling. Kharkiv: FOP L.M. Liburkin.
[7] HubSpot. (2023). State of inbound marketing report. Retrieved from https://www.hubspot.com.
[8] Kotler, P., & Keller, K.L. (2016). Marketing management (15th ed.). London: Pearson Education.
[9] Levinson, J.C. (2007). Guerrilla marketing: Easy and inexpensive strategies for making big profits from your small business. Boston: Houghton Mifflin Harcourt.
[10] Osterwalder, A., Pigneur, Y., Bernarda, G., & Smith, A. (2014). Value proposition design: How to create products and services customers want. Hoboken: Wiley.
[11] Pulizzi, J. (2013). Epic content marketing: How to tell a different story, break through the clutter, and win more customers by marketing less. New York: McGraw-Hill.
[12] Ries, E. (2011). The lean startup: How today’s entrepreneurs use continuous innovation to create radically successful businesses. New York: Crown Business.
[13] Statista. (2023). Email marketing statistics 2023. Retrieved from https://www.statista.com.
[14] United Nations Environment Programme (UNEP). (2004). The use of economic instruments in environmental policy: Opportunities and challenges. Geneva: UNEP.