Отримано 09.10.2023, Доопрацьовано 25.01.2024, Прийнято 28.02.2024
Досліджено сутність та відмітні характеристики резильєнтності персоналу в структурі моделі компетенцій як умови формування стійкості персоналу підприємства в часи війни. Визначено сутність резилієнтності персоналу у корпоративному управлінні як здатність людини зберігати стабільний рівень фізичного і психологічного здоров'я і благополуччя, забезпечуючи стабільне функціонування навіть за несприятливих обставин. Розкрито дуальний характер забезпечення стійкості персоналу підприємств, яка знаходить вияв на різних рівнях корпоративного управління, зокрема, на корпоративному рівні (у вигляді динаміки системи управління персоналом та показників її стійкості), так і на індивідуальному рівні (забезпечується особистими чинниками психічної стійкості співробітників). Обґрунтовано необхідність дослідження особистісних і професійних аспектів резильєнтності (стійкості) персоналу в інтегрованій системі компетенцій персоналу. Визначено загальну структуру кластеру «резильєнтність персоналу» в складі моделі компетенцій персоналу підприємства та розроблено відповідний кластер компетенцій, який містить індикативні поведінкові індикатори для кожної з компетенцій кластеру, що дозволяють здійснювати оцінку резильєнтності персоналу як компетентнісної характеристики. Метою статті є дослідження стійкості персоналу як кластеру компетенцій у структурі моделі компетентності персоналу, що є умовою формування стійкості персоналу підприємства у воєнний час. Методологічну основу дослідження складають методи: науковий аналіз і синтез, метод онтології, семантичний аналіз, компетентнісний підхід, структурно-логічний аналіз
дуальна природа; забезпечення; кластер компетенцій; модель компетенцій; особистісні і професійні компетенції; персонал; резильєнтність; стійкість персоналу; управління
[1] Bezuhla, T.V. (2018). The terminological content of the concept of "staff stability" and its relationship with related concepts of the subject area. Modeling of the Regional Economy, 1(31), 196-205.
[2] Husak, N., Chernobrovkina, V., Chernobrovkin, V., Maksymenko, A., Bohdanov, S., & Boiko, O. (2017). Psychosocial support in emergency situations: The resilience approach. Kyiv: NaUKMA.
[3] Kokun, O.M. (2020). Professional vitality of the individual: Analysis of the phenomenon. Actual Problems of Psychology: Collection of Scientific Works of the H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine, 20(5), 68-81.
[4] Kokun, O.M., & Melnychuk, T.I. (2023). The кesilience handbook: A practical guide. Kyiv: H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine.
[5] Masten, A.S., Lucke, C.M., Nelson, K.M., & Stallworthy, I.C. (2021). Resilience in development and psychopathology: Multisystem perspectives. Annual Review of Clinical Psychology, 17, 521-549. doi: 10.1146/annurev-clinpsy-081219-120307.
[6] Meredith, L.S., Sherbourne, C.D., Gaillot, S., Hansell, L., Ritschard, H.V., Parker, A.M., & Wrenn, G. (2011). Promoting psychological resilience in the U.S. military. Santa Monica, CA: RAND Corporation.
[7] Pashkevska, I. (2022). Resilience as a psychological resource for preserving the mental health of staff of penitentiary institutions. Psychological Journal, 8(1), 110-119. doi: 10.31108/1.2022.8.1.8.
[8] Saitvik, S.M., & Charni, D.S. (2022). Resilience: The art of overcoming life's greatest challenges (2nd ed., translated by I. Kuryshko). Lviv: Halytska Vydavnycha Spilka.
[9] Ungar, M. (2018). Systemic resilience: Principles and processes for a science of change in contexts of adversity. Ecology and Society, 23(4), article number 34. doi: 10.5751/ES-10385-230434.
[10] Vartanova, O.V. (2023). Ontology of the general field of discourse "resilience of personnel". Taurida Scientific Herald. Series: Economics, 15, 144-150. doi: 10.32782/2708-0366/2023.15.17.